Традиційно у третю суботу травня ми відзначаємо День Європи. І очевидно, що сьогодні ми робимо це зовсім інакше ніж, наприклад, у 2003 році, коли це свято було встановлене указом Президента України.

Адже з плином майже двох десятиліть День Європи став для нас чимось значно більшим, ніж тематичні заходи на центральних площах українських міст. Чимось значно вагомішим, ніж просто ярмарок їжі, напоїв, музики та решти атрибутів Франції, Німеччини, Італії, Іспанії та інших європейських країн.

Приналежність України до Європи ніколи не викликала суперечок серед географів, але часто породжувала палкі дебати серед політиків. Та врешті-решт, як це й має бути у європейській країні, вирішальне слово в цих дебатах сказало українське суспільство.

І сьогодні День Європи символізує для нас усвідомлення свого шляху та суспільний вибір на користь фундаментальних принципів і цінностей.
Це демократія, свобода, рівність і гідність.
Активне громадянське суспільство та прозора влада, підзвітна й підконтрольна йому.
Єдині правила гри та правоохоронці й суди, які невідворотно реагують на їхнє порушення.
Справедливі податки та відповідальні громадяни, які сплачують їх.
Комфортне життя і щасливе майбутнє, рух до якого відбувається хорошими дорогами та чистими безпечними вулицями.

І з 2014 року, коли сотні наших громадян віддали за цей вибір власне життя, а тисячі продовжують захищати його й нашу землю з початком війни на сході, День Європи назавжди став для нас особливим і знаковим днем.

Важливо, що сьогодні і серед наших європейських партнерів зміцнюється розуміння того, що Україна має неодмінно бути у складі об’єднаної Європи.

Ми цінуємо визнання Євросоюзом цих прагнень України. І я вдячний тим державам – членам ЄС, які вже підтримали мою ініціативу та підписали двосторонні декларації про перспективу майбутнього членства України у Євросоюзі. Переконаний, що це коло держав ставатиме дедалі ширшим.

Тим паче, що для цього є всі підстави. В Україні відбувається системна трансформація, ми завершуємо та впроваджуємо зміни, які відкладалися десятиліттями. Зняття депутатської недоторканності, земельна реформа, протидія корупції та деолігархізація, реформа суду, прозорі цифрові процеси онлайн, децентралізація та посилення місцевого самоврядування.

Це вже не просто обіцянки та плани. Це реальні дії та результати.

Нещодавно Європейський Союз започаткував унікальний і важливий процес громадського обговорення. Та я переконаний, що дискусія в межах Конференції про майбутнє Європи не повинна обмежуватися кордонами ЄС, а має стосуватися й України – найбільшої європейської держави, що чітко заявила про свій вибір і захищає його восьмий рік поспіль.

Створена в межах Конференції цифрова платформа дає змогу висловити свою думку всім громадянам країн Європи, зокрема й українцям. Упевнений, що наше активне громадянське суспільство обов’язково скористається цією можливістю.

На моє переконання, одним з результатів Конференції про майбутнє Європи мало б стати відкриття перспективи приєднання до ЄС тих європейських держав, які поділяють його фундаментальні цінності, готові не на словах, а на ділі виборювати їх і захищати. Україна точно одна з таких країн.

І ми щиро віримо, що незабаром зможемо відзначати в Україні не день, а рік Європи. Перший рік нашого повноцінного членства в ЄС. Перший серед майбутніх століть історії України у складі європейської родини.
Бо Україна неможлива без Європи, а Європа неможлива без України.

З упевненістю в цьому я щиро вітаю всіх нас зі святом!
З Днем Європи!