​​Згадуючи дитинство свого покоління, скажу: більшість із нас не уявляла свого вільного часу без футбольного м’яча, хокейної ключки, велосипеда… У нас було стільки енергії, що її вистачало на все й одразу. Стільки ж енергії і в сьогоднішніх дітей, але про них часто говорять: «залипають у гаджетах і комп'ютерах, існувати без них не можуть».

Частково це правда. Саме тому мені хотілося б, щоб для спорту в їхньому житті було більше місця. Я не кажу про те, що кожен має стати професійним спортсменом. Ні. Просто кожна сучасна дитина має бути зі спортом на «ти». Розуміти, що одні його види вчать грати в команді, інші – сподіватися лише на себе. Спорт вчить перемагати, вчить, врешті-решт, гідно сприймати поразки та ставати після них сильнішими. Не дарма одним із моїх пріоритетів є розбудова спортивної інфраструктури – майданчиків, стадіонів, басейнів – та підтримка й розвиток спортивних секцій у навчальних закладах. Ми це робимо. І це помічають!

До чого я про все це? Радий повідомити, що Україна вперше в історії учнівського спорту здобула право приймати чемпіонат світу з футболу серед школярів та Всесвітню зимову Гімназіаду – 2023. Переконаний, ми проведемо їх на найвищому рівні!