Ще ніколи на місцевому рівні в Україні не було стільки владних і фінансових можливостей, як тепер. Внаслідок децентралізації місцеві бюджети збільшились у декілька разів, загалом по країні це колосальна сума: щороку – сотні мільярдів гривень. Перейшли на місця й повноваження.

Саме це й зумовлює настільки відчайдушну боротьбу за вплив у громадах майже по всій Україні. Аж таких емоцій, інтриг і сутичок, як у місцевих радах протягом останніх тижнів, давно не було навіть у національному парламенті.

Це й окреслює один з головних викликів для всього нашого суспільства, про який важливо сказати саме сьогодні, у День місцевого самоврядування.

Децентралізація – це не просто про гроші, про розподіл можливостей. Перш за все це про розвиток. Гроші, як і повноваження, можуть бути тільки інструментом, що застосовується в інтересах громади. Але ж очевидно, що точно не заради втілення у життя тієї чи іншої стратегії розвитку громад точиться така боротьба на місцях.

Ось чому завданням конструктивних сил у місцевих радах, центральної влади та суспільства загалом бачу стримування апетитів ділків, які розглядають місцеві бюджети та нові повноваження виключно як особисту годівницю чи компенсатор втрачених можливостей на національному рівні. Час ділків минув.

Якщо декому з них ще вдалося переграти інтереси громади, обманувши частину виборців, то це зовсім не означає, що наступні п'ять років можуть бути для них часом особистого збагачення та «князювання», як це бувало раніше.

Маємо продовжувати реформу децентралізації саме так, як вона й планувалася. Заради розвитку громад, створення нових можливостей і комфортного середовища для життя людей. Запрошую всіх представників місцевої влади та нових політиків у громадах до дискусії про те, як нам усім разом досягти такої якості життя у громадах по всій країні, щоб люди бачили: децентралізація – це успіх України. До речі, одним з найбільш перспективних напрямків вважаю реанімацію Ради регіонального розвитку, яка дасть змогу суттєво покращити комунікацію між мерами, головами обласних адміністрацій, центральними органами влади. Місцеве самоврядування – це якраз про якість життя.

​​6-Б з Вербки на Волині цьогоріч першим надіслав новорічні привітання. Від них затишно й тепло на душі. Усі побажання взаємні! Я обов’язково завітаю ще!

Мої вітання всім учасникам цьогорічного Всеукраїнського онлайн-форуму Національної ради дітей і молоді.

Позбудьтеся постійних сумнівів і надмірної самовпевненості. Ставте перед собою амбітні цілі, але не ставайте їхнім цілодобовим рабом. І головне – дійте.

Ваше покоління є надією України. Ви розумні, талановиті та сміливі. Тож я точно знаю – у вас все вийде!

Продовжую розповідати про нашу роботу й перемоги України. Насамперед поговоримо про держбюджет на 2021 рік, бо довкола нього було стільки дезінформації, що десь у куточку міг тихенько заплакати одинокий Кисельов.

А ще хотів би сказати спасибі всім, завдяки кому було повернуто повноваження НАЗК й запроваджено програми з підтримки українських громадян і бізнесу в період пандемії.

Ну й, звісно, вітаю всіх з прийдешнім Святим Миколаєм! Бережіть себе від вірусів і мозок від брехні. Бережіть своїх близьких! Бережіть нашу Україну!

Новорічні свята – це можливість провести більше часу в сімейному колі. Тож, приходьте разом до святкового містечка на Банковій!

Отримувати новорічно-різдвяні поштівки завжди приємно. І в онлайн-форматі, і справжньою поштою. Цього року в Україні реалізовано чудовий проект «Дивовижна поштівка», який ініціювала Олена Зеленська. 12 картин українських художників було анімовано – і вийшла справжня магія.

Вітайте рідних, друзів і колег: https://dyvo-poshtivka.com.ua/

Сердечно вітаю громадян України та мільйони людей в усьому світі, які відзначають у ці дні величне свято Різдва Христового. Бережіть себе і тих, хто поруч з вами!

Христос народився! Славімо його!

Так склалося, що ми завжди з великими сподіваннями на дива чекаємо цих зимових свят. Щоб щиро відволіктися від проблем і відчути тепло та спокій разом з нашими рідними. Перезавантажити світ навколо.

Безумовно, 2020-й був таким, що святковий настрій зараз у дефіциті для багатьох українців. Це був рік дійсно великих випробувань, шокуючої пандемії та карантинів, нових економік і суттєво обмежених комунікацій. Але все ж таки вкрай важливо спробувати відпустити тяжкі емоції цього року, щоб мати чисте серце для 2021-го.

Сьогодні для мільйонів наших людей і в Україні, й за кордоном – вечір перед Різдвом. Щиро вітаю кожного, хто святкує. Добре, що хоча б стосовно різниці в календарних датах серед українців цього року не було великих суперечок. Це вже позитив.

Різдво Христове – це ж не про дату, а про оновлення та надію. Про те, що люди завжди мають шанс змінитися, прийшовши, як за зіркою, до того, що є справді цінним. Про те, що хоча б інколи треба мати змогу розширити горизонт і зазирнути в майбутнє.

Вже традиційно зимові свята для нашого народу, як і для багатьох інших, стали часом для родинного спілкування. Ми часто у повсякденній гонитві приділяємо максимум уваги всьому, тільки не найріднішим. Це неправильно. Саме зараз дійсно потрібно зупинитись і провести хоча б кілька днів з найбільш близькими. Зимові свята – час для сім’ї та різдвяної казки.

Втім, пам’ятаймо також і про тих, хто навіть у цей особливий час просто не може відступити від виконання своїх завдань ані на день. Про тих, хто забезпечує наше з вами життя. Це чоловіки та жінки у наших Збройних силах. І медичні працівники, які захищають нас на другому фронті – ковідному.

Україна завжди буде вдячна кожному своєму захиснику.
Бажаю всім по-справжньому добрих свят, родинного затишку і нових сподівань.

Бережіть близьких, себе та Україну. Щасливого Різдва!

У новинах це вже є. Це справді важливо. Але хочеться додати декілька особистих коментарів.

Держава домовилась про пряме постачання дійсно надійної вакцини – від китайської компанії Sinovac Biotech. Це досвідчена компанія. Вона виробляє щороку сотні мільйонів доз різних вакцин, їхня якість визнана у світі. Це факт. Простий, надійний, не спекулятивний факт. Незалежно від обов’язкового хайпу з боку політичних чи антивакцинних опонентів.

Великий плюс цієї вакцини в тому, що її розробка не була заполітизованим завданням. Вона не використовується для просування чиїхось геополітичних амбіцій. Це ще один факт. Просто надійна вакцина задля життя, а не політична пропаганда заради вигоди.

Коли буде вакцина? В найкоротші терміни. Люди отримають її лише після офіційної реєстрації. Зараз практично всі вакцини проходять етап юридичної легалізації в рідних юрисдикціях. Але контрактують вакцини вже на цьому етапі – бо велика черга й великі сподівання на їхню дієвість. Реєстрація можлива вже на початку січня або в країні-виробнику, або в одній з країн Європи, або у Сполучених Штатах. Реєстрація повинна бути такою, щоб не викликала жодного сумніву. Це ще один факт. Тож, абсолютно реально отримати вакцину вже цієї зими. Якомога швидше.

Чому контракт підписаний ще до реєстрації? Так роблять усі країни світу та з усіма вакцинами: контрактують обсяг, коли зрозуміло, що буде надійний препарат, а постачання та щеплення починають відразу після завершення офіційних процедур. Аби не гаяти дорогоцінний час.

Скільки отримаємо? На початку – 1,9 мільйона доз від Sinovac. Це на додачу до 8 мільйонів доз, які ми гарантовано одержимо через глобальний механізм COVAX. Також працюємо над тим, щоб збільшити постачання через COVAX до 16 мільйонів доз. Але продовжуємо переговори й з усіма іншими виробниками вакцин проти ковіду, чия продукція визнана світом як ефективна та безпечна.

Чому це аж настільки складне завдання? Світ і зараз перебуває у тому ж стані надзвичайного спалаху національного егоїзму, який був спровокований ще початком пандемії. Насамперед – своє, інші – потім. Ми це прекрасно розуміємо.

Подивіться: усі держави дуже жорстко борються виключно за себе та свій інтерес. Майже не підтверджуючи реальними діями ту солодку риторику про «спільне виконання глобальних завдань», якої було багато у попередні десятиліття. Тож і не дивно, що найбагатші виявились першими у глобальній черзі за вакцинами у світі.

Але наша держава постійно та професійно веде всю необхідну переговорну роботу. Це також іще один факт. Тому ми обов’язково якнайшвидше забезпечимо наших людей вакциною попри часто не дуже чесну міждержавну конкуренцію. І будемо по-справжньому вдячними тим, хто допомагав у цей складний час.

Що далі? Отримати вакцину – це ще не повністю виконати найголовніше завдання. Щоб щеплення спрацювало в масштабах країни, це має бути дійсно масовий процес. Тому вже зараз представникам влади на всіх рівнях, зокрема на рівні міст та громад, а також лідерам суспільної думки варто замислитися про те, як переконати абсолютну більшість українців скористатися вакциною.

Держава зі свого боку зробить для цього дві важливі речі: забезпечить наявність безкоштовних для людей і справді безпечних вакцин.

А от захист ідеї вакцинації, аргументи на користь наукового погляду на життя та питання про здоров’я – це те, що ми повинні зробити разом. І центральна влада, і місцеві лідери, і всі українці, які мають вплив на суспільну думку, настрій громади або просто переконання своєї родини. І це ще один факт. Або політичні спекуляції, або дієва промоція вакцинації як ідеї захисту країни від нових типів інфекцій. Що успішніші будемо всі разом у цьому у 2021 році, то швидше зможемо забути про таку загрозу, як COVID-19.

Ви запитаєте, чи був важким 2020-й? Трішечки так. Але ми не маємо іншого варіанту, аніж стати найсильнішою країною. Я щиро вітаю всіх українців з Новим роком! Нехай усі будуть здорові, нехай усі будуть щасливі!

​​Уже 2021 рік. Рік нових надій і нових можливостей. А ми і цей рік починаємо з того, що вкрай важливо для кожної нормальної держави. Підкреслю, саме для нормальної держави, у якій ключовою цінністю є саме людина, а не політична чи олігархічна доцільність.

Додому нарешті повернулися наші громадяни з Сирії – це жінки з дітьми. Кілька років їх утримували у надзвичайно жахливих умовах у таборах для переміщених осіб. Там, де немає життя і де пекло стає повсякденністю.

Для держави це було одним із найскладніших завдань останнього часу – дістати їх звідти. Для цього працювали і наші дипломати, і спецслужби України, і партнерські спецслужби. Це про реальну, а не фейкову спецоперацію. Це про те, як усе відбувається в реальному житті, а не в бойовиках чи на ток-шоу.

Спочатку на заваді стояли інтенсивні бойові дії на території Сирії, а потім діяло суттєве обмеження через пандемію. Відсутність єдиних центрів влади в регіоні, геополітичні торги, постійні зміни позицій партнерів. Все це ускладнювало роботу. Але нам вдалося. Вдасться витягнути й інших.

Ключове. Україна завжди повертатиме додому всіх своїх громадян, якими б вони не були і де б не потрапили в біду. Це аксіома. Спочатку – додому, а потім уже розбираємося по суті.

Тому що ми всі насправді – одна родина. І кожен у родині заслуговує на те, щоб йому дали шанс і допомогли. Скажу більше: якщо громадянство України є, то це вже достатня підстава для того, щоб держава мобілізувала увесь свій ресурс на допомогу. Так вчиняють сильні. Так вчиняють великі сучасні держави. Все інше – банальні спекуляції.
Ймовірно, хтось уже завтра скаже: а навіщо допомагати саме цим людям? Це ж був їхній вибір. Так, будь-хто може зробити будь-який вибір. Але якщо наш громадянин потрапив у складну ситуацію в іншій частині земної кулі і просить нас про допомогу – ми обов’язково допоможемо. Будь-яка інша позиція неприйнятна. А подібні питання завжди показують, який шлях нам усім як суспільству ще належить пройти, щоб стати сильними і щирими.

Ось цю звичку треба залишити в минулому. Звичку допомагати лише тим, хто подобається або вважається корисним.

Держава має працювати для всіх.

Нехай разом з коронавірусом у новому році зникне і старий політичний вірус розділення людей на тих, хто «свій», і тих, кого треба підкорити або можна ігнорувати.

Цивілізована країна має цінувати кожне життя, поважати кожну долю. Україна навчилася бути такою й залишатиметься саме такою країною.

Щасливого нового року кожному з вас!

Доручив Службі безпеки та іншим правоохоронцям негайно перевірити інформацію про нібито ввезення в Україну контрабандою вакцини від коронавірусу.

Якщо хтось справді додумався таємно та з порушенням закону ввезти вакцину для продажу, реакція має бути максимально жорсткою.

У держави є чіткий план вакцинації. Спочатку щеплення отримають люди з груп ризику та ті, хто на передовій у боротьбі з ковідом.

За контрабанду і контрафакт має бути покарання.

Щиро вітаю мільйони українських родин зі святом Різдва Христового. Не існує кращого дня, щоб порозумітися між собою, тож нехай радість і тепло цього свята об’єднають нашу країну.

Магія Різдва особлива. Обійняти кохану та дітей, побути з друзями. Різдво дарує нам найцінніше – любов і світлу надію.

Ми дуже добре пам’ятаємо цей день і цю жахливу трагедію. Сьогодні перша гірка річниця, річниця того чорного дня, коли було збито український пасажирський літак у небі Ірану. Трагедії такого масштабу – це завжди рубець на серці нації.

Вже ні в кого немає сумнівів у тому, що двома ракетами були злочинно забрані життя 176 мирних людей на борту мирного літака. Не знати тоді, що в повітрі саме пасажирський літак, було неможливо. Не зрозуміти, що перша ракета вразила зовсім не військову ціль, також було неможливо. Це вже аксіоматичні дані. Це те, що вдалося дуже швидко встановити завдяки професійній роботі наших спеціалістів з безпеки, експертів і дипломатів. Це те, з чим абсолютно погоджується світова спільнота.

Зрозуміло, що всі винні в цій катастрофі обов’язково будуть притягнуті до відповідальності. У сучасному світі немає шансу, що такий злочин залишиться без належної реакції. Строку давності у таких злочинів теж немає.

Тим більше що Іран уже визнав свою провину. І ми, очевидно, також ідемо до дієвого покарання винних та отримання належних компенсацій для сімей загиблих. Все це обов’язково буде зроблено. Бо тільки так справедливо. Хоча все це, на превеликий жаль, уже ніколи не компенсує людських втрат.

Найменше, що могла зробити держава для вшанування пам'яті наших людей, це відзначити їх званнями Героїв України. Назавжди закарбувати прізвища героїв у нашій історії. Екіпаж літака діяв абсолютно чітко й за правилами, все робив професійно, до останнього відповідаючи за життя пасажирів. Це також усі визнали.

Зовсім скоро матимемо пам'ятне місце, куди могли б прийти родичі, близькі загиблих, просто громадяни. Щоб згадати, подумати, посидіти поруч зі своїми. І де можна було б хоча б частково позбутися відчуття тієї шаленої несправедливості від того, що сталося.

Скільки б часу та зусиль не потребував процес переговорів і вся необхідна міжнародна робота, ми отримаємо всі відповіді та обов’язково одержимо всі необхідні компенсації.

Сьогодні ж маємо щиро вшанувати пам’ять 11 наших громадян, чиї життя були забрані в той трагічний день. І маємо щиро підтримати сім’ї, які втратили того дня своїх рідних.

Героїчна оборона Донецького аеропорту остаточно зламала плани Росії із захоплення України. Це виглядало як диво, коли наші люди витримували навіть після того, як почав «здаватися» бетон. Але жодного дива – це відображало закономірність. Бо українці довели, що рубіж свободи народів у Європі тепер – по східному кордону нашої держави, і на захід його вже ніхто й ніколи не відтисне.

Бої за Донецький аеропорт були одними з найзапекліших у війні на сході України. Наші відважні хлопці та дівчата – військові, добровольці, волонтери – тримали оборону ДАПу 242 дні. Вони трималися, незважаючи на регулярні атаки супротивника та постійні фейки у ворожих ЗМІ про те, що аеропорт ось-ось захоплять.

За цю стійкість, безстрашність і незламність захисників Донецького аеропорту навали кіборгами. Але вони були лише людьми, які показали всім нам, як це – тримати оборону навіть у меншості, вгризатися в бетон, але не відступати. Не віддавати ворогу без бою жодного сантиметра своєї території. Не тому, що вона має якесь стратегічне значення, а тому, що це – твоя земля, твій дім, який потрібно захищати.

Пам'ятаємо наших героїв, живих та полеглих, і дякуємо за їхній подвиг – за символ того, що ми обов'язково вистоїмо і здобудемо перемогу. І над Донецьким аеропортом знову замайорить синьо-жовтий прапор України.

Безмежна вдячність кожному нашому захиснику! Вічна пам'ять тим, хто віддав життя за свободу України!

​​Страшна трагедія у Харкові. Через пожежу в будинку для літніх людей є загиблі та потерпілі. За попередніми даними, на момент початку пожежі в будинку перебувало 33 літні людини. Наразі вже відомо про 15 загиблих і 5 постраждалих. Ми всі молимося, щоб не було більше. 

Знаю, що рятувальники з перших хвилин перебувають на місці та гасять пожежу. Доручаю Кабінету Міністрів негайно розібратися в ситуації. Терміново створити Державну комісію під головуванням міністра розвитку громад та територій для з’ясування причин цієї трагедії та напрацювання механізмів запобігання подібним надзвичайним ситуаціям у майбутньому. 

Міністру внутрішніх справ – відкрити та взяти під особистий контроль відповідну кримінальну справу і в якнайшвидші терміни відповісти на питання, які причини трагедії та хто в ній винен. 

Закликаю місцеву владу – очільників міст та областей – максимально співпрацювати з центральною владою і зробити все можливе для допомоги постраждалим та родичам, які втратили своїх близьких. Мої щирі співчуття.

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України…»

Ця цитата з універсалу про об'єднання УНР і ЗУНР, проголошеного 102 роки тому, викликає широкий спектр емоцій.

Це радість. Радість від великого об’єднання передусім не просто земель чи територій, а об’єднання українців.

Це гордість. Гордість за наших предків, які здійснили Акт Злуки, а разом з ним – віковічну мрію всіх борців за єдину, соборну Україну.

Це жаль. Через те, що державним діячам не вистачило тоді мудрості й порозуміння, щоб зберегти самостійну Україну.

Це й біль. Адже сто років потому Крим і частина Донбасу одірвані від єдиної України.

І це впевненість. Що у майбутньому ми зможемо все подолати і разом станемо творцями нового акта злуки.

Для цього маємо назавжди вивчити уроки сторічної давнини й ніколи не забувати: щоб стати сильними – потрібно бути єдиними. Щоб стати єдиними – потрібно бути сильними. Досить розділень. Важливо пам'ятати, що соборність – це не тільки про територію. Одна з найдавніших мрій нашого народу – про єднання – фундаментальна мрія. Але її не можна досягти один раз і назавжди. Це постійна робота. Це щоденний рух. Це не щось у минулому, не ідеологічна рамка згори і не досягнення, яке може бути простим.

Це завдання вчити себе розрізняти власні емоції і штучно накручені політиками. Поважати відмінності й інтереси інших у суспільстві – тих, хто на тебе не схожий, але з кого разом з тобою і складається наш народ. Та поступатися особистими амбіціями, коли це потрібно для спільного результату.

Цьогоріч ми зустрічаємо День Соборності з почуттям глибокого суму й жалоби за нашими співгромадянами, загиблими під час пожежі у Харкові.

На превеликий жаль, нас єднають не лише щасливі, а й трагічні сторінки. Щодня, а особливо сьогодні, ми повинні гуртуватися, підтримувати одне одного, стояти брат за брата, плече до плеча.

Бережімо нашу Україну і будьмо єдині. І в радості. І в горі.

І нехай води красеня Дніпра будуть єдиним, що розділяє нас.

З Днем Соборності, великий та сильний народе!